Ви читаєте:

Емоційне вигоряння. Реальні історії команди Talentgrator

На тему емоційного вигоряння експерти читають лекції, користувачі соцмереж публікують пости в інтернеті, і майже кожен з нас ділиться переживаннями на цю тему з друзями та рідними...

За статистикою за минулий рік, 76% опитаних у США та не менше 64% в Україні повідомляли, що стикалися тією чи іншою мірою з вигорянням.

Синдром емоційного вигоряння характеризується емоційним та розумовим виснаженням. Знижується рівень задоволення роботою, відпочинком та життям загалом.

Багато людей помічають у собі підвищений рівень неуважності, перманентну втому, відсутність мотивації та інші ознаки емоційного вигоряння.

Ми не розповідатимемо про наукові дослідження і даватимемо стандартний перелік порад, як правильно піклуватися про себе, адже не існує універсальної формули, яка підходить для всіх.

Ця стаття про те, як кожен з нас переживав цей етап свого життя, які причини стали причиною проблеми і які рекомендації ми можемо дати тим, хто тільки підозрює у себе перші ознаки емоційного вигоряння і хоче уникнути такого стану.

Я вигоряю з періодичністю 3 рази на тиждень, і причиною цього є відмови кандидатів та клієнтів. Багато сил йде на ресерч, зустрічі, складання опису вакансій, а за підсумком залишається відчуття, що все це йде в 0.

Як борюся із цим? Щиро кажучи, особливо ніяк. Просто є розуміння того, що це нормальний робочий процес, продажі є продажі. Зі 100 осіб тих, до кого ти звернувся, тільки 1 або 2 принесуть потрібний результат:)

Що допомагає?

— люблю моменти, коли надходить зарплата:);

— набираюсь вугілля, коли кандидати погоджуються на оффер, це дуже піднімає бойовий дух!);

— не думати про роботу та відпочивати у вихідні: дивитися серіали, ходити з друзями в кафе/ресторани;

— вивчати німецьку, тут я можу відволіктися і непогано зарядитися.

Знаю приклади з життя моїх знайомих, коли навіть найскиловіші та мотивовані фахівці вигоряли, іноді навіть власники проектів. Від цього ніхто не застрахований. Якось прокидаєшся і говориш у ***** все і не можеш встати з ліжка.

Тільки чому так відбувається і що з цим робити?

Відсутність денного графіка (режим харчування, сну), коли лягаєш до 12 і встаєш в один і той же час, організм бадьоріше почувається, правда.
Можливість виговоритися. "Настя, давай до суті" - моя улюблена фраза від колег та знайомих. Знаю, що багато хто не любить, але мені побалакати допомагає випустити пару та зайві емоції. Звідси й любов до письменства та психотерапії. І виговоритись, і проаналізувати, що до чого.
Спонтанність та дружба. Я легка на підйом людина. Якщо за день мене «не винесло», то пропозиція від друзів піти подивитися на захід сонця — усіма кінцівками — за!
Результати роботи та задоволені кандидати. Завжди приємно отримати просте людське «дякую» і серце від кандидатів у листуванні після кар'єрної консультації та прийнятого оффера.
Раз на два тижні я проводжу день без виходу "в люди". Цього дня я просто читаю книгу, готую щось із улюблених страв чи пробую нові рецепти.

І останнє – душевна близькість із людьми. Люблю допомагати просто так, безкоштовно. Вже понад 2,5 роки веду Клуб Анонімних авторів у Києві. Де проводжу безкоштовні заняття з фрірайтінг. Також щомісяця роблю чистку гардеробу та побутових речей. Як правило, 5-10 речей у хорошому або новому стані знаходять нових власників.

Багато хто плутає сучасний термін "вигоряння" зі звичайною втомою. Щоб загальний стан не перейшов у те, коли нічого не хочеться окрім як здохнути, потрібно вміти правильно відпочивати, як до роботи, в перервах, так і після.

А ще розмовляти, адже якщо кілька разів сказати своєму роботодавцю, що ти грубо кажучи "не вивозиш" і тобі потрібна допомога - найчастіше тобі її нададуть, а якщо ні, то це точно не те місце роботи, на яке варто витрачати свій дорогоцінний час.

Для мене особисто відчуття вигоряння підв'язане на факторі людських взаємин та моїх внутрішніх переживань. Наприклад, якщо ти перебуваєш у токсичному колективі або в тебе непорозуміння з керівником, тебе знецінюють або просто не помічають - відчуття вигоряння прийде через 2-3 місяці і викликатиме подив і почуття, що щось не так. Так само як і розбіжність цінностей компанії з твоїми особистими створює відчуття напруження та дисонансу, бо ти змушений робити те, у що не віриш. А це, у свою чергу, лише погіршує ситуацію.

У той же час, якщо у тебе здорова атмосфера на роботі, тобі дають свободу дій, вірять і підтримують на постійній основі, ти можеш зашиватися від кількості завдань, але замість вигорання відчуватимеш тільки кайф.

Що стосується внутрішніх факторів (гіпервідповідальність, страхи, переконання), тут важливо усвідомити, що в тебе це є і працювати над цим самостійно чи з фахівцем. Адже твої загони залишаться з тобою навіть після зміни 10 місць роботи:)

Наприклад, усім відомий синдром самозванця, як і FOMO, буває мене стабільно 2-3 рази на день, що може ненадовго вибити з робочих процесів. Тут допоможе правильне оточення (родина, друзі, колеги), а також спосіб “заземлення” та інші психологічні вправи.

З цією проблемою я зіткнувся на той момент життя, коли влаштувався фронтендом у стартап, який займався IoT. Там я працював під постійним навантаженням, завдання були спочатку нездійсненні за термінами і наш менеджер а.к.а наш лід про це знав. Постійна завантаженість + пресинг з боку керівництва + необхідність у цій атмосфері розвивати свої скіли, без чиєїсь допомоги = не найпродуктивніший співробітник.

Так я працював близько півроку, від постійних брейкдаунів рятувало лише те, що я сам трекав свій прогрес у тій чи іншій темі. Навіть якщо рішення завдання не влаштовувало керівництво, я сам розумів, що розвиваюся.

Що допомагає?

Класна і дуже банальна штука, про яку всі трубять з кожного підворіття, це спорт. Але що вдієш, це реально працює. Я почав ходити до зали, але потім зрозумів, що мене більше цікавить щось практичніше і перекинувся на майданчик із турниками. Кожне тренування це вважай за безкоштовну ін'єкцію допаміну тобі в мозок;
У момент вигоряння та появи апатії до своєї справи дуже важливу роль відіграють стосунки в сім'ї, тому варто приділити цьому сили та час. Варто розповісти сім'ї, що з тобою відбувається, щоб не отримувати несподіваних негативних емоцій із цієї сфери;
При апатії добре працює відпустка або зміна своєї діяльності, якщо не професійної, то, як мінімум, хобі;
Обов'язково варто звернутися до HR-керівництва, найчастіше до тебе поставляться з розумінням та допоможуть розбавити завдання тим, що тебе цікавить. У моєму випадку це було більше графічних тасків у перемішуванні з програмуванням;
Також важливим пунктом є робоче місце. Свого часу я повністю переніс свій стіл до іншої кімнати і змінив усе, що на ньому було);
Питний режим та відмова від кави. Якщо ти перестанеш пити каву і просто почнеш пити ВОДУ (здавалося б), то приплив дофаміну буде не менше. Без розуміння, як це працює, але це працює.

Щоб не вигоряти, треба займатися тим, що тобі справді подобається, у команді людей, чиї цінності та цілі збігаються з твоїми.

Ти не вигорятимеш ніколи, якщо поточна діяльність — це те, що ти любиш робити, а не той функціонал, який нав'язаний тобі суспільством, отриманим дипломом або ще гірше — босом.

Шукаєте роботу, що буде в радість?

Talentgrator допоможе вам із пошуком кращого місця роботи! Надсилайте своє резюме або портфоліо на пошту: [email protected] ми чекаємо на вас!

Нові публикації